48 арсенал. Повна версія

ПЕКЕЛЬНА НІЧ

Калинівка. 48-й арсенал. 26 вересня. Опів на десяту вечора. Хтось готується до сну, а хтось вмостився перед екраном дивитися матч «Шахтаря» у Лізі чемпіонів…

Спершу в домах почали стукати незачинені двері, задзвеніло скло у віконних рамах. Хто переживав поштовхи землетрусу, одразу подумав про якусь сейсмічну активність. Потім почало гриміти. Все гучніше й гучніше. Для мешканців Калинівки та прилеглих сіл усе стало очевидним. Почалося те, чого так боялися всі, хто тут живе: вибухнули склади боєприпасів…

Оголошено надзвичайний стан! В обласному центрі чути десятки сирен поліції та пожежних машин. По тривозі підняті військові та Національна гвардія.

Із верхніх поверхів будинків Вінниці, а це за 20 км від епіцентру подій, купа людей веде «онлайн-репортаж» у соцмережах. Влада організовує екстрену евакуацію населення Калинівки та сіл навколо арсеналу. Сюди екстрено вилітають урядовці на чолі з Прем’єром та начальник Генштабу з групою офіцерів і генералів. Швидко активізуються волонтери та прості люди, пропонуючи власний транспорт для порятунку.

Траса М-21 перетворюється на потік «біженців». Рухається величезна колона автомобілів, автобусів. Людей вивозять навіть тракторами з причепами, а хтось просто йде пішки, прихопивши із собою найдорожче. Ніхто не знає, що буде далі, адже вибухи не стихають, навпаки, чим глибше в ніч, тим частіше і гучніше рвуться снаряди.

Упродовж ночі було евакуйовано близько тридцяти тисяч людей. Однак чимало мешканців небезпечної зони вирішили перечекати на місці, ховаючись у погрібах та підвалах.

Небезпечний об’єкт для місцевих – це і загроза і, як не крути, – робочі місця. Тут працюють і служать сотні людей. Вони обізнані про небезпечне сусідство і про те, як діяти в кризовій ситуації. Пам’ятають усі й про жахливі події в Балаклії, і про те, що в країні – воєнні дії. Але мало хто думав, що вибухне саме тут – в центрі країни.

На ранок 27 жовтня вибухів у Вінниці майже не чутно. Небезпечний район довкола арсеналу все більше нагадує зону АТО. Численні блокпости, пропускний режим, люди зі зброєю, поодинокі вибухи. Вони лунають на технічній території арсеналу з періодичністю 3-5 на хвилину. Уночі ж їх фіксували щосекунди.

Багато людей в Україні не спало тієї ночі. Усі з тривогою чекали на ранішні новини…

«Жертв немає, не зафіксовано, не виявлено», – сказали у ЗМІ. У це важко було повірити після такої потужної «канонади». Але це – факт. У місцеві лікарні звернулося лише кілька людей із травмами.

Ситуація стабілізується. Пожежу локалізовано. Район контролюють силовики. Під вечір люди починають повертатися до своїх будинків. На жаль, у півтора десятка сімей їх зовсім не стало…

ПРО АРСЕНАЛ

Після перших вибухів на складах блогери, політики, ЗМІ, соцмережі одразу підхоплюють інформацію з «Вікіпедії» та застарілих публікацій про арсенал. Йдеться про цифри 188 тисяч тонн або 10 тис. умовних вагонів боєприпасів. Це дані за 2008-2009 роки. Вони застопорилися в Інтернеті через тодішню активність звільненого керівника 48-го арсеналу, який, переслідуючи певну мету, заявляв, що чи не уся Вінниця згорить дотла, коли склади вибухнуть. Але він й досі спокійно живе на території військового містечка…

Звісно, таку кількість боєприпасів просто неба зберігати «неестетично». Але хто про це думав у 90-ті? Після виведення радянських військ з Європи Україна отримала величезний арсенал озброєння та боєприпасів усіх видів. Склади буквально тріщали по швах. Куди їх треба було вивозити і кому до цього було діло? Звісно, снаряди старіли, мокріли, іржавіли під відкритим небом, бо грошей на належне зберігання чи масштабну утилізацію ніхто не виділяв.

На утримання й охорону кількох мільйонів тонн боєприпасів, що зберігалися в Україні, виділялися «копійки», а утилізація рухалася із швидкістю 20 тис. тонн на рік. Та й виробничих потужностей для тієї утилізації в державі не було. Краще, новіше й дорожче зберігали у закритих, підземних, арочних та залізобетонних сховищах.

За словами начальника Озброєння Збройних Сил України генерал-майора Миколи Шевцова, паспортна ємність калинівського арсеналу складає 140 тисяч тонн. 188 000 – хоч і застарілі дані, але достовірні на той час. Вже до вибуху 26 вересня на складах зберігалося близько 70 тисяч тонн. Потроху щось утилізували, та й треба розуміти, що на Сході країни – бойові дії, плюс постійна інтенсивна підготовка військ на полігонах. Власне тому так «схуд» арсенал за останні роки.

Підірвалися боєприпаси, що складувалися на відкритих майданчиках. Здебільшого це снаряди «старших» категорій, які підлягали утилізації через фізичне старіння і навіть зняття з озброєння деяких систем. Цілком зрозуміло, що втрачено також цілком придатні вогневі засоби, але про це рано говорити, поки не буде офіційних даних. Наразі, після моніторингового огляду з повітря, заявлено про втрату 30 відсотків складів технічної території арсеналу.

ПРО ХІМІЧНЕ ОТРУЄННЯ ПОВІТРЯ «МЕЛАНЖЕМ»

Варто спростувати й чутки про небезпеку забруднення повітря окислювачем ракетного палива «меланж», який зберігався на базі неподалік арсеналу. Останню партію публічно вивезли на інші бази зберігання та утилізацію ще у 2010 році.

ОСНОВНА ВЕРСІЯ – ДИВЕРСІЯ

Зраду почали шукати всі, хто «звик» її шукати, й ті, для кого це щоденна робота. «Військові приховують нестачу, продали усе, підірвали, щоб замести сліди». Цей абсурд чомусь підхоплюють «на ура» наївні люди! «Та навіщо ж такий «феєрверк» робити, – парирує один із блогерів, – простіше знищити документацію».

Основна версія – диверсія. Про це одразу заявило вище військове керівництво, до неї схиляються і правоохоронці. Почерк диверсантів – один в один «балаклійський». Не виключають використання безпілотника чи підрив безпосередньо на сховищах. Усі версії відпрацьовують компетентні органи.

Момент вибуху чітко бачив чатовий на посту. По тривозі оперативно піднято пожежні розрахунки. Згодом стало очевидно, що пожежу не можливо погасити, людей відкликали на безпечну відстань.

СИЛИ ТА ЗАСОБИ

9 пожежних танків, 4 інженерні машини розгородження (ІМР-2), вертольоти ЗСУ Мі-8, пожежні літаки авіації ДСНС АН-32, пожежні поїзди.

1000 чоловік особового складу та півтори сотні одиниць техніки від ЗСУ.
Всього у районі працюють понад 4 тис. силовиків, до 300 одиниць техніки.

ЗАЧИСТКА ТЕРИТОРІЇ ТА ОХОРОНА СКЛАДІВ

Охоронний периметр арсеналу від вибухонебезпечних предметів зачищає півсотні інженерно-саперних груп Збройних Сил. Інженерні машини розгороджень (ІМР-2) й пожежні танки працюють на технічній території арсеналу.

До ліквідації наслідків вибухів та охорони об’єкта залучено потужний десант від Збройних Сил. Це інженерно-саперні підрозділи, військовослужбовці високомобільних десантних військ, Військова служба правопорядку, частини забезпечення Вінницького гарнізону.

Усього близько 1000 військовослужбовців. Ведуться роботи з відновлення огорожі та освітлення військової частини, здійснюється очищення території та вивезення металобрухту. У військовому містечку заходи ліквідації наслідків уже завершені.

Поза межами арсеналу розчищенням території займаються кілька десятків піротехнічних груп ДСНС.

За словами начальника Головного управління ВСП ЗС генерал-майора Ігоря Криштуна, у період, коли була небезпека розльоту боєприпасів та осколків, охорона зовнішнього периметру здійснювалась на відстані 0,5 км — 1,5 км від арсеналу. Зараз територія з усіх сторін надійно прикрита. На дорозi, лісових стежках несуть службу піші патрулі та військовослужбовці на бронетранспортерах. У небезпечну зону, де можуть бути боєприпаси або осколки, доступ місцевим жителям обмежено.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Інформацію, про те, як бійці ВОХОР несуть службу я отримав від одного з них у Вінниці. Каже, жодної ділянки, де відсутній колючий дріт немає.

Перед тим як боєць воєнізованої охорони проходить на технічну територію, він здає все, що має в кишенях, аби не відволікатися від служби на чатах. Залишається наодинці з природою, де вночі чути кожен шорох.

Так от, говорить увесь периметр технічної території охороняється і загороджений, він ніколи не чув про п’ять кілометрів, де немає «дроту», як пишуть в інтернеті. Є вишки, відеоспостереження.

Раніше вартову зміну діставали дикі кабани. Вожак стада, так би мовити, приймав рішення йти напролом там, де йому захотілося. Розганявся, і легко проривав той колючий дріт. У цей лаз за ним бігло все стадо. Кожний такий «прорив» для зміни варти перетворювався на додатковий клопіт, бо поки не усунуть недолік, не залатають діру, зміни не буде…

Начальник Озброєння ЗС України генерал-майор Микола Шевцов:

Упродовж 2011-2012 років фінансування арсеналу фактично не здійснювалось, бо у 2012 році він мав бути розформований. Частину боєприпасів планували продати, решту утилізувати, а залишки перемістити на інші місця зберігання. У 2014 році було виділено близько 625 тис. грн на підтримання першочергових заходів, які забезпечують безпеку арсеналу.

У 2015 році НГШ прийняв рішення скасувати розформування, тоді було виділено 760 тис. грн на обслуговування. Наступного року сюди спрямували 2 млн 275 тис. грн і у 2017-му – 25 млн грн, які було сплановано використати для забезпечення в першу чергу засобів раннього виявлення.

Наразі розпочато монтаж вишки, на яку буде встановлено систему раннього виявлення, засоби боротьби з безпілотними літальними апаратами. Підготовчі роботи провели ще до настання надзвичайної ситуації.

Це перший арсенал, на якому ми впроваджуємо цю новітню систему, і до кінця року всі арсенали будуть обладнані засобами раннього виявлення.

Юрій ІГНАТ

Залишити відповідь