Заганяємо ворога під землю, де їм, зрештою, і місце

Десять місяців рота «Базальта» обороняє позиції на шахті Бутівка. Бійці згадують, що коли займали оборону, споруди шахти були цілими, а нині тут немає жодного живого місця.

Найбільше руйнувань Бутівка зазнала навесні, коли по ній прямою наводкою гатили російські Т-72 «Білий орел».

Постраждали тоді й мирні мешканці Авдіївки, бо далеко не кожен танковий снаряд окупантів летів у ціль. Перельоти росіян потрапляли в житлові квартали міста. Шахту та свої позиції українські захисники тоді відстояли, продовжують боронити дотепер і навіть закріпилися на нових, виграшних позиціях.

В останні дні ворог активізувався саме на цьому напрямку. Логіка бойовиків – незрозуміла. Просто так нариваються на грубість.

– Як тільки поїде ОБСЄ – починається, – кажуть бійці. – Закидають кілька реактивних снарядів, потім працюють СПГ, міномети різного калібру, кулемети, звичайно, буває й «арта».

Командир роти завжди дає шанс ворогу вгомонитися, поберегти, так би мовити, здоров’я. Але у «орків» пройшла ротація і в новачків присутній синдром «Рембо» чи «Маклаута». Рвуться в бій, а обриваються їхні життя…

– Ну от недавно: раз, другий… п’ятий влупили по нас із СПГ, – каже «Базальт». – Хоч і шкода боєприпаси на той «аватарський» вогонь витрачати, даю команду подавити противника вогнем. Так здобуваємо вогневу перевагу і заганяємо ворога під землю, де їм, зрештою, і місце. Ми чітко працюємо по вогневих точках противника, вони – по полях луплять. Палять урожай, бо їм начхати, що будуть люди потім їсти.

На позиціях Бутівки уже ціла колекція металевих сюрпризів від ворога, та й сама шахта – немов основна частина цієї «музейної» експозиції.

Старшина роти розповідає, що противник через перехідник монтує до ручного протитанкового гранатомета 82 мм міни. Із цього гібриду виходить одноразовий портативний міномет, з якого можна стріляти міною прямим наведенням. Міна розривається від удару, а двигун від РПГ, перехідник та хвостовик міни часто знаходять поруч. При вмілому застосуванні це доволі небезпечна штука.

Але наші хлопці навчились усьому протистояти, головне – бути на крок попереду ворога. Дивлячись на зруйновану і схожу на друшляк Бутівку, на бойовий колектив, який стоїть тут на позиціях, розумієш, ніякі танки, гради чи інші непорозуміння, народжені в Росії, не зламають бойовий дух цих воїнів.

Юрій Ігнат

Залишити відповідь