Французи не хочуть офіційного статусу для першої дами

Ідея Еммануеля Макрона законодавчо закріпити у Франції статус «першої леді», якою є дружина президента, натрапила на опір значної частини суспільства. За два тижні петиція проти цього нововведення зібрала майже 300 тис. підписів, що змусило главу держави переглянути свої наміри і оголосити, що справа обмежиться відповідною хартією, яка не матиме сили закону. За повідомленнями французьких ЗМІ, підписанти побоюються, що закон про «першу даму» призведе до додаткового навантаження на платників податків. Крім того, вони вважають, що зараз, коли розробляються закони щодо моралізації політичного життя, яки забороняють подружжю і дітям депутатів і міністрів працювати разом з їх «другими половинами» і батьками, не можна робити виняток для дружини президента.

Газета La Tribune наводить слова ініціатора петиції Т’єррі По Валетта – художника і борця за прозорість в політиці, який відзначив, що «використання сімейної праці незабаром буде заборонено Національним Зібрянням». По Валетт вважає, що немає причин, за якими дружина глави держави в такій ситуації повинна отримувати бюджетні кошти, нехай це і буде робитися офіційно. «Якщо і вирішувати цю проблему, то через референдум», – упевнений він.

Правда, Еммануель Макрон, який ще під час передвиборної кампанії обіцяв законодавчо закріпити статус дружини президента, стверджує, що ніяких додаткових коштів не потрібно. Він також говорить про те, що його ініціатива спрямована саме на підвищення прозорості, а спроби закривати очі на існуючий стан речей характеризує, як лицемірство. Адже французи вправі знати, які обов’язки виконує перша дама країни і чим займається її апарат. При цьому президент підкреслює, що його дружина ніколи не буде втручатися в прийняття політичних рішень, а сфера її діяльності буде обмежуватися громадськими ініціативами та благодійністю, пише Le Monde.

На думку La Tribune, на спробу закріпити статус «першої леді» законодавчо, Макрона надихнув американський досвід. У США відповідний закон був прийнятий в 1978 році. Згідно з цим документом, перша леді Америки не отримує зарплати і не займається політикою, але бере участь у різних благодійних проектах. У Франції становище дружини президента досі регламентувалося неписаної традицією, початок якій поклала Мішель Оріоль – дружина Венсана Оріоля, який очолював державу в період Четвертої республіки. А витрати на заходи, пов’язані з дружинами французьких президентів, завжди включалися в бюджет Єлисейського палацу. Наприклад, в 2014 році вони склали 450 тис. євро на рік, а за часів Карли Бруні-Саркозі досягали 720 тис. євро.

«Хартія прозорості», присвячена статусу першої леді Франції, повинна бути розроблена до вересня. Причому, як пообіцяв представник уряду Крістоф Кастанер, ніяких змін в конституції це не потребує. Чи означає це, що Еммануель Макрон хоча б частково відмовився від своєї ідеї або просто обрав іншу форму для її втілення, поки незрозуміло. Керівник президентської фракції в Національній Асамблеї Аврора Берж зазначила, що французи мають право знати, в чому полягає роль дружини глави держави. З її точки зору, заклики до прозорості, що поєднуються з небажанням визначити статус першої леді і точно знати, скільки державних грошей витрачається на її діяльність, на кшталт шизофренії.

Галина Кирилович

Залишити відповідь